Пам'ятка для вчителів та батьків діти котрих моють мовленнєві вади розвитку

Діти з особливими потребами – це нова для загальноосвітньої школи категорія учнів, ще не звична для вчителів. Це новий та перспективний шлях для батьків. Та дослідницька стежина для психологів.

Пам’ятка для вчителя 

1. Хвалити дитину навіть за незначний успіх. 

2. Порівнювати результати дитини тільки з її власними попередніми результатами. 

3. Не залякувати дитину опитуванням на наступному уроці. 

4. Знижувати кількість зауважень. 

5. Використовувати різні модальності під час вивчення нового матеріалу (візуальну, слухову, тактильну). 

6. Використовувати вже знайомі матеріали під час вивчення нових. 

7. Пам’ятати, що у дитини є ім’я. 

8. Поступово залучати дитину до нових завдань. 

9. Обговорювати заздалегідь з дітьми як проходитиме контрольна робота. 

10.Вибирати зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмову відповідь, відповідь з місця, підготовлену вдома доповідь).

 Інклюзивна школа передбачає відкритість і доступність не тільки для дітей, а й для дорослих. Батьки – важлива ланка в процесі реалізації інклюзивної освіти. Робота з батьками спрямована на підвищення їх психолого-педагогічної культури, формування потреби в отриманні психолого-педагогічних знань та їх практичне застосування, бажання використовувати їх у роботі з дитиною, зниження переживань.  

Пам’ятка для батьків 

1. Уникати змагань та будь-яких типів робіт, що вимагають швидкість. 

2. Не порівнювати дитину з оточуючими. 

3. Частіше використовувати тілесний контакт, вправи на м’язову релаксацію. 

4. Підвищувати самооцінку дитини. Частіше хвалити дитину так, щоб вона знала за що. Хвалити навіть за незначні досягнення. 

5. Частіше звертатися до дитини по імені. 

6. Бути впевненими в собі. Батьки – взірець поведінки. 

7. Мовлення батьків повинно бути чітке та зрозуміле. 

8. Разом з батьками необхідно повторювати вправи для постановки певного звука. 

9. Не висувати підвищених вимог до дитини. 

10. Виправляти дітей, якщо вони роблять помилки у самостійному мовленні. 

11. Бути послідовними у вихованні дитини. 

12. Обов’язкове виконання домашніх завдань з постановки звуків. 

13. Намагатися робити якомога менше зауважень. 

14. Не принижувати дитину, караючи її. 

15. Забороняються ігри, що збуджують нервову систему. 

16. Багато гуляти на свіжому повітрі. 

17. Не гратись на комп’ютері, який виключає потребу у спілкуванні. 

18. Займатися спокійними видами спорту – шашки, шахи, плавання. 

19. Обов’язкове відвідання батьківських зборів, на яких розробляється та затверджується індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план.